Як відомо, для того, щоб звернутись до суду з відповідним позовом, особа-позивач повинна сплатити до державного бюджету судовий збір.
Звичайно, виключення з цього правила є, і встановлені вони Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI. Цей же закон встановлює і правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати та повернення судового збору.
Іноді буває, що у особи, яка провадить свою діяльність у сфері господарювання, виникає конфлікт із контрагентом, який ґрунтується на підписаному сторонами договорі, що не може бути розв’язаний шляхом переговорів і тоді виникає потреба визнати недійсними окремі положення такого договору, а можливо і весь договір повністю.
Припустимо, позовна заява написана, залишається лише сплатити судовий збір та подати позов до відповідного господарського суду.
Для того, щоб визначити розмір судового збору, який підлягає до сплати, слід звернутись до положень Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI.
Разом з тим, такий об’єкт справляння судового збору, як “подача позовної заяви про визнання правочину (договору) недійсним”, вказаним законом не визначений.
Так, підпунктом 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI встановлено, що за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною, встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Проте, в даному випадку, заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними, згадуються лише в контексті провадження у справах про банкрутство.
Тому, для того, щоб визначити розмір судового збору для нашого випадку, виникає потреба звернутись до наукових коментарів до Закону України “Про судовий збір” або відповідних роз’яснень чи узагальнень судової практики щодо застосування положень вказаного закону.
В 2013 році Пленум Вищого господарського суду України прийняв Постанову від 21.02.2013 № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, якою роз’яснив питання необхідні для однакового застосування приписів господарського процесуального законодавства в частині, що стосується судових витрат в господарському процесі.
Пунктом 2.2.2 вказаної Постанови роз’яснено, що у випадку, якщо позовну заяву про визнання договору (правочину) недійсним подано без вимоги застосування наслідків, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України чи частиною другою статті 208 Господарського кодексу України, судовий збір сплачується за ставками, передбаченими для позовних заяв немайнового характеру.
Таким чином, за подання до господарського суду позовної заяви з вимогою про визнання недійсним договору повністю, або окремих його положень, має бути сплачений судовий збір відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI, що становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а в натуральному розмірі упродовж 2017 року – 1600,00 гривень.
Нагадуємо, що судовий збір сплачується на казначейський рахунок того суду, до якого подається позовна заява.
Реквізити для сплати судового збору можна дізнатись, завітавши в мережі інтернет на Офіційний веб-портал “Судова влада України”.