Як відомо, з вересня 2016 року почалася судова реформа, яка спричинила за собою зміни в процесуальні кодекси і, як наслідок, і самих судових процесів.
Одним з нововведень судової реформи стало накладення поступової адвокатської монополії на представництво інтересів сторін в судах різних інстанцій. Так, починаючи з 2017 року, право представництва інтересів сторін у справі в судах касаційної інстанції стало належати виключно адвокатам (не враховуючи законних представників і керівників юридичних осіб, які є винятками з даної норми).
З 2018 року право представництва сторін у справі виключно адвокатами стало поширюватися на суди апеляційної інстанції також.
У 2019 дана норма представництва вже буде поширюватися і на суди першої інстанції.
Але, не дивлячись на подібні обмеження, в новому процесі з’явилося таке визначення, як малозначні справи.
Визначення того, що ж таке малозначні справи закріплено в самому кодексі, а саме в ч. 6 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України. Такими справами в основному є справи, сума позову в яких не перевищує 100 мінімальних прожиткових мінімумів (що станом на 01.01.2018 року становить 170 000 грн.); справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім тих справ, розгляд яких оскаржене в судовому порядку загального судочинства. І щодо малозначних справ суди допускають представниками осіб, які не є адвокатами. Тут, як і «по-старому», досить буде мати при собі довіреність (нотаріальну для фізичної особи і завірену належним чином від юридичної особи) на представництво інтересів.
Оскільки малозначні справи належать до сфери спрощеного провадження, то розгляд і участь в таких справах представників-юристів полягатиме в документальній частині в основному при вибудовуванні захисту (позовів, відгуків, заяв і т.д.).
Що стосується представництва інтересів юридичної особи в судах, то кодексом закріплено, що керівники юридичних осіб, будучи їх офіційними представниками, наділені правомочністю представляти інтереси таких юридичних осіб в судах. Однак, з огляду на те, що дані норми кодексу є новими і немає єдиної думки в практичній реалізації таких новацій, рекомендуємо конкретизувати і закріплювати право подібного представництва юридичних осіб їх керівниками в статутах.