Дуже часто останнім часом в юридичній практиці виникають питання, пов’язані з оскарженням дій (бездіяльності) лікарів. Якщо на початку 2000-х в Україні тільки починався розвиток медичної інфраструктури в європейському напрямку, то починаючи з 2010 року і по сьогоднішній день активне переймання принципів європейської медицини посприяло в сфері надання якості таких послуг.
Надання медичної допомоги є різноманітним чинником, що залежить від своєчасності звернення за такою допомогою, а також біологічних і фізіологічних властивостей організму людини, яка потребує такої допомоги. І не гучним буде твердження, що не завжди показник успіху залежить від лікаря, препаратів, з якими він працює або ж медичними інструментами / пристосуваннями.
Однозначно позитивним результатом є збільшення ступеня контролю за наданням медичних послуг як з боку держави, так і формуванням громадського контролю з боку громадських організацій не тільки самих пацієнтів, а й лікарів.
Адже, з огляду на взятий курс, на євроінтеграцію попит за помилки лікарів є набагато суворіше і проявляє себе на закріпленому законодавчому рівні.
Так, на сьогоднішній день, з отриманням важеля контролю і впливу на роботу багатьох співробітників установ охорони здоров’я за допомогою судового розгляду, багато пацієнтів бачать в цьому реальну можливість захистити свої права, а в разі найгірших розкладів отримати необхідну моральну та матеріальну компенсацію за надання непрофесійної медичної допомоги .
Однак не варто забувати, що, як і всюди – серед, так скажемо, сумлінних пацієнтів, є і недобросовісні, які прагнуть за рахунок можливого важеля контролю на медика компенсувати свої витрати на своє здоров’я і при цьому виставити дійсно професійного лікаря – злочинцем.
У нашій практиці бували випадки вищевказаних варіантів, і варто відзначити кілька найбільш важливих моментів в таких суперечках.
По-перше, при подачі скарги / позову на дії або бездіяльність співробітників установ охорони здоров’я необхідно звернути увагу на вищевказану особливість фізіологічних і біологічних показників організму, які впливають на ефективність надання медичної допомоги.
По-друге, враховуйте, що будь-які заяви про несумлінне надання медичних послуг тягнуть за собою збір всіх документів – медичної картки та історії хвороби, а також плану лікування і т.д. У зазначених документах міститься вся інформація щодо обраних способів лікування пацієнта, а також стану пацієнта на етапах надання медичних послуг. І не варто сумніватися, що зазначений перелік документів в обов’язковому порядку буде переданий суду в якості доказової бази.
По-третє, результати наданих послуг, якщо такі будуть оскаржуватися, будуть перевірятися можливо навіть й не одною експертною установою, і дуже навіть ймовірно, що не тільки в Україні.
На законодавчому рівні закріплена відповідальність не тільки співробітників установ охорони здоров’я України, а й пацієнтів таких установ, які, користуючись можливим батогом в законодавстві, будуть намагатися отримати грошову компенсацію за якісно надану медичну допомогу.
Якщо ж існує реальна необхідність притягти до відповідальності за недобросовісну допомогу лікаря або медичний персонал, то рекомендуємо Вам, враховуючи вищевикладене, при наявності документів, що підтверджують Вашу позицію або іншої доказової бази, звертатися до суду за захистом своїх прав, гарантованих Конституцією, при цьому вдаватися до допомоги також і громадськості в особі відповідних асоціацій / організацій лікарів.