Сьогодні ми розповімо Вам про те, як держава підтримує господарюючих суб’єктів, які є власниками або користувачами земельних ділянок, розташованих в зоні проведення АТО.
А саме, як позиція виконавчої влади різниться з конструктивними кроками законодавця.
Загальновідомо, що Конституцією України і нормами Податкового кодексу України передбачено обов’язок платників податків сплачувати податки і збори в строки та в розмірах, встановлених законами.
Відповідно до Податкового кодексу України, плата за землю є податком, який стягується в формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі.
Як відомо, з квітня 2014 року на сході країни проводиться Антитерористична операція, спрямована на відновлення конституційного ладу в окремих регіонах.
Відзначимо, що законодавець (Верховна Рада України) в серпні 2014 року прийняла Закон України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, яким передбачила надання пільг з оплати земельного податку (а саме – звільнення від його сплати) суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції. Цим же законом передбачено, що Кабінет Міністрів України визначає, які саме населені пункти відносяться до територій проведення антитерористичної операції, і своїм розпорядженням затверджує перелік таких населених пунктів.
У той же час, законом не був передбачений порядок отримання пільг і спосіб їх відображення в податковому обліку підприємств.
Неузгодженість, що виникла, призвела до необхідності підприємства “ХХХ” звернутися до податкового органу з метою отримання податкової консультації в якій були поставлені наступні питання: 1) чи поширюються на підприємство “ХХХ” передбачені Законом пільги; 2) чи має право підприємство “ХХХ” застосовувати передбачені пільги і в якому періоді; 3) яким способом підприємство має право застосувати встановлені пільги.
У відповідь на свій запит, підприємство отримало лист фіскального органу про те, що порядок надання податкових пільг не розроблений, а самі пільги (звільнення від сплати земельного податку на території проведення антитерористичної операції) не можуть використовуватися, тому що не внесені до Податкового кодексу України .
При цьому орган виконавчої влади послався на положення того ж Кодексу, яким передбачено, що виключно Податковим кодексом України визначаються перелік податків і зборів, а так же період їх оплати та звільнення від оплати.
Платник, отримавши податкову консультацію такого змісту, оскаржив її в суді, обґрунтувавши позов порушенням свого права на отримання податкової пільги, яка передбачена спеціальним законом.
Адміністративні суди (першої та апеляційної інстанції), прийнявши до розгляду позовну заяву і розглянувши вимоги підприємства по суті, підтримали позицію платника. Прийнятими судовими рішеннями індивідуальну податкову консультацію скасовано.
Суди зазначили, що Закон України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” і Податковий кодекс України регулюють різні питання щодо плати за землю на території, на якій проводиться антитерористична операція і допускають неоднозначне тлумачення наявності або відсутності обов’язки підприємства по оплаті земельного податку.
Судові рішення містять висновок про те, що норми Податкового кодексу України регулюють загальні питання справляння земельного податку, в той час як норми Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” регулюють зазначені питання з визначенням конкретної території, а тому є спеціальними нормами, які повинні застосовуватися до подібних правовідносин.
Сьогодні, Вищий адміністративний суд України залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, тим самим підтвердивши право платника податку на застосування податкової пільги зі сплати земельного податку, в разі здійснення господарської діяльності на території проведення антитерористичної операції.
Відповідно до Податкового кодексу України, після вступу в силу судового рішення, яким скасовано індивідуальна податкова консультація, орган, який надав таку консультацію, зобов’язаний дати платнику податків нову індивідуальну консультацію з урахуванням висновків суду, протягом 30 календарних днів.
Чекаємо …
Ось так в нашій демократичній державі діє система стримань і противаг.
Судова гілка влади, на відміну від виконавчої влади, стала на бік платника податків і захист його прав, тим самим підтримавши нелюбимих багатьма “законописців”.