Досить часто при складанні Акта про результати перевірки, контролюючі органи посилаються на нереальність господарської операції підприємства з контрагентом. Зупинимося на основних характеристиках, які дають право нам вважати господарські операції реальними:
1) наявність активів і їх походження;
2) рух активів в процесі здійснення господарської операції між її учасниками;
3) відображення господарської операції і її учасників в первинних документах.
Контролюючі органи вважають, що про відсутність реальності здійснення господарської операції свідчать:
1) відсутність руху активів, зобов’язань або власного капіталу (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості);
2) факт отримання майнової вигоди виключно шляхом зменшення бази оподаткування при одночасній відсутності об’єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї угоди іншим способом;
3) результати, які відображені в податковому обліку, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій учасників такої операції.
Для підтвердження реальності операцій необхідно довести:
1) дані про наявність товару (або виробництво, ким і коли);
2) руху товару до покупця;
3) подальше використання придбаного товару (реалізація, споживання і т.д.).
Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкового кредиту виникають при наявності сукупності наступних обставин і підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної правосуб’єктності; наявності у покупця виписаної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.
Відсутність управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів не можуть спростовувати фактичне виконання операції з поставки, оскільки специфіка підприємницької діяльності пов’язана з купівлею-продажем товару, полягає в тому, що підприємству, яке реалізує товарно-матеріальні цінності не потрібно ні значна кількість працівників, ні наявність основних засобів, складських приміщень і транспорту для виконання взятих на себе зобов’язань (Ухвала ВАСУ від 12.11.2014 р по справі № К/9991/41242/12).