Верховний Суд України в постанові від 13.12.2016 року у справі № 21-2308а16 скасував рішення попередніх інстанцій та прийшов до висновку про те, що включення податківцями в свої бази даних будь-якої інформації щодо перевірок платника податків, не є порушенням його прав. Дана позиція не є новою, але суди нижчих інстанцій досить часто не дотримувалися її при прийнятті рішень.
На нашу думку, дане судове рішення Верховного Суду України цілком обґрунтоване. Так, не дивлячись на результат проведення перевірки, для відображення процесу перевірки і дій інспекторів, необхідним є розміщення інформації у внутрішніх базах даних. Висновки перевірки, проведеної відповідно до вимог закону, можуть також бути внесені до інформаційних систем і використовуватись в робочих цілях.
Згідно з нормами Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу і збору відомостей, необхідних для виконання покладених на контролюючі органи функцій, можливе отримання інформації за результатами податкового контролю.
У той же час, одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок. З цього випливає, що для власного інформування та роботи фіскальні органи можуть використовувати відомості, отримані при здійсненні перевірок або звірок.
Податковий кодекс України також містить вказівку на те, що інформація, отримана відповідно до норм закону, може зберігатись та оброблятись в інформаційних базах контролюючих органів. З цього випливає, що якщо перевірка була здійснена законно, то і інформацію про неї можна зберігати в базах податківців.
Важливо, що Суд також вказав, що включення інформації до баз даних є відображенням дій податкових інспекторів і не породжує для платника будь-яких правових наслідків, не може впливати на його господарську діяльність, а, отже, не відбувається і порушення прав платника податків.
Таким чином, включення фіскальним органом у власні бази даних будь-якої інформації з перевірки платника податків є правомірним.