1. Встановлюємо рівень конфіденційності. Звичайно, не завжди ми отримуємо інформацію про це (але повинні зробити всі дії для його встановлення).
На практиці встановлюються різні рівні, наприклад:
– таємний;
– для внутрішнього користування (конфіденційна інформація);
– для ознайомлення;
– для інформування (відкрита інформація та призначена необмеженому колу осіб) тощо.
Визначати рівень конфіденційності інформації повинен звичайно ж відправник такої інформації та/або документів. Можливо, внутрішнім документами (Положеннями) встановлюється такий параметр.
Рекомендуємо при отриманні інформації та/або документів додатково запросити у “автора” інформацію про рівень конфіденційності.
- Після визначення рівня конфіденційності визначаємо порядок використання:
– секретна інформація – не підлягає оприлюдненню, цитуванню. Єдине, що можна сказати: “інформація про _____ віднесена до секретної”;
– інформація для внутрішнього використання – може бути оголошена виключно на підставі письмової згоди автора;
– інформація для ознайомлення – підлягає передачі третім особам при чіткому дотриманні правил цитування.
– інформація для інформування – може бути використана за умови не порушення прав авторства.
- Правила використання інформації.
– дотримуватися авторських прав. При підготовці свого матеріалу необхідно обов’язково вказувати: автора, цитату і робити посилання на першоджерело.
– інформація може бути передана своїми словами, але ми обов’язково вказуємо: “як запропонував _______, можливі випадки ____”.
Так само не варто забувати про презумпцію авторства, під якою розуміється, що автором вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору.
Звертаємо Вашу увагу, що для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація таких прав. Класичний порядок використання матеріалів – це наявність договору з автором.
Хронологія дій при використанні інформації:
– визначити рівень конфіденційності (для внутрішнього використання);
– запросити дозвіл у відправника на використання інформації для підготовки свого матеріалу;
– після отримання дозволу та при оформленні свого матеріалу вказувати: “в статті, підготовленій _____, було винесено ряд пропозицій, а саме: ___”.
Розуміємо, що досить важко стежити за такими аспектами і правилами, але відповідальність за використання чужих матеріалів без зазначення автора – карається законом.
Так само, звертаємо Вашу увагу на нововведення 2017 року, а саме: ст. 52-1 Закону України “Про авторське право і суміжні права”, вона встановлює особливу процедуру звернення до можливого порушника.
Це основні наші рекомендації для мінімізації можливих негативних наслідків в майбутньому.