Імовірність зіткнутися з розкраданнями з боку своїх же працівників велика і не залежить від сфери бізнесу. Персонал привласнює у роботодавців все, що погано лежить, і навіть не вважає це злочином. Натура така. З нею треба рахуватися, але, ні в якому разі не миритися.
Міжнародна організація ACFE, яка займається розслідуванням проблем розкрадання, вивела формулу під назвою «Трикутник розкрадань», згідно з якою всі розкрадання складаються в трикутник з кутами під назвами «мотивація», «самовиправдання» та «можливість».
Мотивація – прагнення до особистої вигоди або дії під тиском зовнішніх обставин.
Самовиправдання – внутрішній діалог: нічого страшного, всі так роблять і ніхто на цьому ще не попався, а, навіть якщо і попадався, нічого не було доведено.
Можливість – відсутність в компанії системи безпеки: є можливість зробити розкрадання, приховати його, при цьому ніхто його не розкриє і відповідальності за вчинені розкрадання не буде.
Якщо можливість існує одночасно з мотивацією і самовиправданням, трикутник замикається і відбувається крадіжка.
ACFE вивела формулу: 10 – 80 – 10:
10% працівників, не дивлячись ні на що, чужого не візьмуть.
80% працівників зможуть піти на крадіжку при сприятливих обставинах.
10% працівників від здійснення розкрадання не зупинить нічого: ні система безпеки, ні посада, ні статус, ні зарплата.
Тому для запобігання розкрадань на підприємстві перед власником / керівником стоять завдання щодо залучення працівників, які чужого не візьмуть, виключенню працівників, яких ніщо не зупинить від здійснення розкрадання і створення системи безпеки, яка виключить можливість скоїти крадіжку.
Завдання юриста для захисту бізнесу – прописати спільно з керівництвом компанії і / або службою безпеки бізнес-процеси, націлені на збереження активів компанії.