На практиці ми все частіше стали стикатися з захистом бізнесу від іміджевих загроз, помічаючи, що в конкуренції зараз уклін йде на інформаційну, а не на економічну боротьбу: економічно «задавити» конкурента дуже дорого, а інформаційно (іміджево) «задавити» набагато простіше, хоч і не завжди спрацює.
Іміджеві ризики найбільш актуальні для компаній, які працюють з кінцевим споживачем (магазини, ресторани, столові і т.д.).
При цьому захиститися від таких ризиків вкрай складно і не завжди спрацює варіант ліквідувати ТОВ, а потім відкрити нове, особливо якщо це невелике місто.
Дійсно, займатися питаннями безпеки та управління іміджевими, як і будь-якими іншими, ризиками набагато простіше і дешевше до того як такий ризик реалізувався.
Превентивних заходів багато, але всі вони, по суті, зводяться до формування позитивного іміджу з використанням комплексного підходу: реклама, благодійні та соціальні проекти, PR-акції, договірна робота і т.д. В такому випадку завдати шкоди компанії, про яку у споживачів вже сформований позитивний образ, значно складніше. У комплексному підході обов’язкова інформаційно-аналітична робота, яка полягає в прогнозуванні дій конкурентів (тобто у виявленні моделей поведінки). Як правило, порядність організації будується на порядності її керівника: якщо керівник порядний, то і організація буде порядна, з огляду на те, що команда йде від першої особи.
Одними з найбільш ефективних заходів по ліквідації іміджевих ризиків є «вкидання» інформації від негативної до позитивної.
У випадках, коли виправдовуватися – не варіант, вкидається велика кількість негативної інформації про компанію. В результаті, навіть якщо перша інформація була правдива, то вкидання великого масиву негативної інформації призведе, до того, що ніхто ні в що не повірить. По суті справи ситуація доводиться до абсурду.
Протилежним варіантом є позитивний піар: ми не виправдовуємося, ми перекриваємо негативну інформацію великим масивом позитивної інформації або переносимо увагу на інший момент.
У будь-якому випадку, мінімізація іміджевих ризиків полягає у взаємодії цілого механізму: юристи + PR + ЗМІ + блогери і т.д. по ситуації.
Яскравий приклад – масивні атаки одного з відомих українських банків, коли в п’ятницю ввечері вкидалася інформація про те, що в банкоматах банку «…» закінчилися гроші. Як наслідок, всі клієнти банку кидаються знімати ці гроші, по факту: хтось зняв, хтось не зняв, а далі пости в соціальних мережах: «так, дійсно, я прийшов в банкомат, а там немає грошей» … Так банк повільно, але впевнено може придбати репутацію ненадійного банку (особливо якщо вчасно не відреагувати).